Блокада українських глибоководних морських портів перетворилася на одну з найгостріших економічних загроз воєнного часу. За оцінками Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати ICC Ukraine, якщо повноцінне судноплавство не буде відновлено впродовж року, країна ризикує втратити понад 10% ВВП, недоотримати близько $8,5 млрд бюджетних надходжень, а понад 30 млн тонн агропродукції так і не потраплять на світові ринки.

Масштаб загрози: 90% морських перевезень під ударом

Президент ICC Ukraine Володимир Щелкунов зазначив, що через систематичні російські атаки під загрозою опинилися до 90% морських перевезень країни. Морські порти — це не просто інфраструктура: це механізм, який генерує валютну виручку, наповнює державний бюджет і забезпечує десятки тисяч робочих місць. Зупинка або обмеження їхньої роботи б'є одразу по кількох критично важливих секторах економіки.

Щелкунов наголосив: відновлення роботи портів має стосуватися всіх категорій вантажів без винятку — металу, залізної руди, аграрної продукції, машинобудівних виробів, будівельних матеріалів. Вибірковий підхід, коли пріоритет надається лише певним товарним групам, проблему не вирішить.

Аграрний сектор у центрі кризи

Сільське господарство залишається одним із ключових джерел українського експорту та важливим постачальником продовольства для світових ринків. Саме тому блокада портів безпосередньо позначається на фермерах, трейдерах і переробних підприємствах.

Якщо морський коридор не запрацює у повному обсязі, понад 30 млн тонн агропродукції можуть залишитися без збуту на зовнішніх ринках. Це означає падіння цін усередині країни, накопичення залишків у сховищах і зростання фінансового тиску на виробників зерна, олійних та інших експортних культур.

Фінансові втрати: цифри, які важко ігнорувати

ICC Ukraine підрахувала конкретні наслідки тривалої блокади для економіки країни:

  • скорочення експортної виручки приблизно на $17 млрд;
  • недоотримання бюджетом близько $8,5 млрд податкових надходжень;
  • ризик втрати понад 10% ВВП упродовж року;
  • вихід із ринку понад 30 млн тонн агропродукції;
  • посилення тиску на курс гривні через дефіцит валютної виручки.

Щелкунов також нагадав, що товарний імпорт вже перевищує експорт на $28,3 млрд, а експортні надходження покривають лише близько 40% імпорту. У таких умовах кожен додатковий долар від зовнішніх продажів набуває стратегічного значення для підтримки курсу національної валюти й оплати критичного імпорту.

Альтернативні маршрути не рятують ситуацію

Здавалося б, Україна може компенсувати морські втрати через дунайські порти та сухопутні коридори до ЄС. Проте, за оцінкою ICC Ukraine, дунайські термінали здатні прийняти лише до 30% від обсягів морських вантажів, і переважно для найближчих ринків. Аналогічні обмеження характерні й для залізничних і автомобільних маршрутів через країни Євросоюзу — їхня пропускна спроможність не розрахована на заміну глибоководних портів.

Ситуацію додатково ускладнило підвищення вантажних залізничних тарифів «Укрзалізниці» на 30%. За словами Щелкунова, це рішення було ухвалене в найгірший момент: бізнес і без того змушений переплачувати за альтернативну логістику через закриті морські маршрути, а подорожчання залізничних перевезень лише посилює витратне навантаження на експортерів.

Гірничо-металургійний комплекс на межі збитковості

Найбільших втрат від блокади зазнає гірничо-металургійна галузь. Логістичні витрати для залізної руди, за даними ICC Ukraine, зросли удвічі, а для чавуну — у 2–3 рази. У частині випадків транспортні надвитрати вже перевищують прибуток від продажу тонни продукції, що робить експортні контракти фактично збитковими. Підприємства галузі, які водночас перебувають під постійними обстрілами, опиняються на межі зупинки виробництва.

Металургія і гірничодобувна промисловість формують значну частину валютної виручки та є великим джерелом вантажної бази для залізниці. Тому їхня криза має мультиплікаційний ефект і відбивається на суміжних секторах, зокрема на транспортній галузі та регіональних бюджетах.

Що необхідно зробити: пріоритети для влади та партнерів

Щелкунов закликав державу й міжнародних партнерів зосередитися на кількох ключових кроках для стабілізації ситуації:

  1. Максимально швидко відновити безпечне судноплавство та повноцінно відкрити глибоководні порти для всіх категорій експорту.
  2. Скасувати 30-відсоткове підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці».
  3. Підтримати транзит українських товарів через порти країн ЄС.
  4. Вести переговори з Євросоюзом щодо перегляду квот на українську металопродукцію.

Для аграріїв практичний висновок також очевидний: варто відстежувати динаміку відновлення морських коридорів і закладати в логістичні плани можливість затримок або вищих витрат на доставку врожаю до кінцевих ринків збуту.

Висновок: порти — це не лише логістика, а фінансова безпека країни

Блокада морських портів — це не вузькогалузева проблема, а загроза макроекономічній стабільності України. Втрата $17 млрд експортної виручки, $8,5 млрд бюджетних надходжень і виведення з ринку 30 млн тонн агропродукції матиме довгострокові наслідки для курсу гривні, обсягів інвестицій та добробуту населення.

Кожен місяць без повноцінного судноплавства — це менше валюти в резервах, менше податків у бюджеті й більший тиск на всіх учасників аграрного та промислового ринку. Відновлення роботи глибоководних портів для всіх видів вантажів має стати пріоритетом як для уряду, так і для міжнародних партнерів України.

Першоджерело: AgroNews.