Ринок молока-сировини в Європейському Союзі переживає помітні зміни: після тривалого зниження цін у серпні 2026 року розпочалася їх стабілізація та поступове зростання. Головними рушіями цього процесу стали скорочення надоїв через спеку й посуху, погіршення кормової бази та зменшення складських запасів молочних продуктів. Для українських виробників молока ці тенденції також мають практичне значення, адже формують орієнтири закупівельних цін у регіоні.

Середня ціна на молоко в ЄС: серпневі показники

За попередніми даними Єврокомісії, середня закупівельна ціна молока-сировини в ЄС у серпні 2026 року становила 42,22 євроцента за кілограм — на 0,40% більше, ніж у липні 2026 року. Утім, порівняно з аналогічним місяцем попереднього року ціна виявилася нижчою на 20,64%. Для порівняння: в Україні у серпні молоко екстраґатунку коштувало 33,42 євроцента за кілограм — суттєво менше, ніж середньоєвропейський показник.

Річна динаміка свідчить, що ринок ще не відновився до рівнів 2025 року. Лише дві країни зафіксували зростання в річному вимірі — Греція (+4,32%) та Кіпр (+4,31%). В усіх інших 24 державах-членах ціни знизилися, причому в деяких доволі суттєво.

Які країни ЄС показали зростання цін у серпні

У місячному вимірі закупівельні ціни підвищилися у дев'яти країнах-членах ЄС. Найпомітніше зростання зафіксовано в Бельгії — ціна досягла 42,50 євроцента за кг, що на 12,34% більше, ніж у липні. Значний приріст також показали Нідерланди (+3,03%, до 42,50 євроцента) та Данія (+2,14%, до 44,41 євроцента).

Австрія та Фінляндія утримують одні з найвищих рівнів закупівельних цін — 45,50 і 47,50 євроцента за кг відповідно. Незмінними ціни залишилися в Німеччині, Ірландії, Іспанії, Італії, на Кіпрі, Мальті, у Португалії та Швеції.

Де молоко подешевшало: аутсайдери серпневого ринку

Водночас дев'ять країн зафіксували зниження закупівельних цін порівняно з липнем. Серед них — Франція (43,38 євроцента, -1,79%), Словаччина (36,11 євроцента, -1,58%) та Угорщина (34,80 євроцента, -1,28%). Саме Угорщина разом із Румунією (34,86 євроцента) формують нижню межу цінового діапазону в ЄС.

На протилежному полюсі — Кіпр (66,55 євроцента за кг) і Мальта (63,66 євроцента за кг): ці острівні держави традиційно мають найвищі ціни через специфіку локального ринку та логістики. Такий розрив між країнами — майже вдвічі — відображає структурні відмінності молочних ринків усередині ЄС.

Причини зростання: спека, посуха та кормова криза

Ключовим фактором зміцнення цін стало скорочення виробництва молока через несприятливі погодні умови. За даними AHDB, хвилі спеки наприкінці червня та в липні суттєво вдарили по надоях у Франції та Німеччині. Зокрема, Франція в окремі пікові періоди виробляла на 7,5% менше молока, ніж роком раніше, а Німеччина скоротила обсяги на 3%.

Посуха, що тривала кілька тижнів, негативно позначилася на якості та обсягах кормів. За інформацією IFCN, постраждали насамперед білкові культури — ріпак і соняшник. Трава та зернові росли повільніше, їхня поживна цінність знизилася. Деякі господарства були змушені достроково заготовляти корми, щоб не втратити їх через подальше пересихання.

  • Скорочення надоїв у провідних країнах-виробниках (Франція, Німеччина)
  • Погіршення якості та зменшення обсягів кормових культур
  • Зростання цін на корми та збільшення частки концентратів у раціоні
  • Скорочення складських запасів вершкового масла, сирів і сухого молока
  • Перегляд закупівельних цін молочними кооперативами в бік підвищення

Зокрема, у вересні молочний кооператив Arla Foods підвищив закупівельну ціну майже на 1,00 євро за 100 кг — це сигнал, який ринок зазвичай сприймає як підтвердження висхідного тренду.

Прогнози на четвертий квартал 2026 року

Згідно з прогнозом Rabobank, у четвертому кварталі 2026 року виробництво молока в ЄС може скоротитися на 1,6% порівняно з відповідним періодом минулого року. Це посилить дефіцит пропозиції й підтримає висхідний ціновий тренд. За оцінками IFCN, ф'ючерсні ціни на молоко-сировину в ЄС можуть сягнути 49 доларів США за 100 кг до кінця 2026 року.

Для фермерів це означає дилему: обмежитися наявними кормами й скоротити надої або купувати додаткові концентрати для підтримання обсягів, але при цьому збільшувати собівартість виробництва. ФАО також фіксує, що скорочення надоїв і зменшення пропозиції молочного жиру вже сприяли зростанню цін на сухе молоко, сири та вершкове масло на європейських ринках.

Що це означає для українських виробників молока

Зростання закупівельних цін у ЄС — важливий орієнтир і для вітчизняного ринку. Хоча українська ціна на молоко екстраґатунку (33,42 євроцента за кг у серпні) поки що суттєво нижча за середньоєвропейську, загальна тенденція здорожчання молочної сировини та готової продукції може позитивно вплинути на експортні перспективи й внутрішнє ціноутворення. Аграріям варто уважно стежити за кількома ключовими індикаторами:

  1. Динамікою закупівельних цін у ключових країнах ЄС — Німеччині, Франції, Нідерландах
  2. Рішеннями великих молочних кооперативів щодо перегляду цін (зокрема, Arla Foods)
  3. Прогнозами щодо врожаю кормових культур і цін на концентрати
  4. Ф'ючерсними котируваннями на молочну сировину за даними IFCN

Висновок: ринок молока ЄС налаштовується на зростання

Серпень 2026 року позначив початок нового цінового циклу на ринку молока-сировини Євросоюзу. Поєднання кліматичного стресу, кормових труднощів і скорочення виробничих запасів формує стійкі передумови для подальшого зміцнення закупівельних цін у четвертому кварталі. Прогнози Rabobank та IFCN вказують на продовження цього тренду до кінця року. Для українських виробників молока ця ситуація — привід уважно відстежувати розвиток подій і заздалегідь планувати стратегію управління кормовою базою та збутом продукції.

Першоджерело: AgroNews.