Польський ринок яєць опинився під серйозним тиском після масштабних спалахів пташиного грипу та хвороби Ньюкасла. Знищення близько 14 мільйонів курей-несучок за короткий проміжок часу спричинило гострий дефіцит продукції та змусило країну вдатися до значного нарощування імпорту — зокрема з України, Туреччини та Бразилії. Ситуація має пряме значення і для українських виробників, які можуть скористатися новими торговельними можливостями.

Масштаб втрат: 14 мільйонів несучок менш ніж за рік

Перша хвиля втрат охопила польське птахівництво у період з жовтня 2025 року до березня 2026 року — тоді через спалахи пташиного грипу господарства позбулися близько 7 мільйонів курей-несучок. Проте галузь не встигла оговтатися: упродовж наступних трьох місяців нові спалахи забрали ще приблизно стільки ж птиці. Загальні втрати сягнули 14 мільйонів голів, що стало одним із найважчих ударів по польському яєчному виробництву за останні роки.

Такий масштаб знищення поголів'я неминуче відбився на внутрішній пропозиції яєць. Ринок зіткнувся з реальним дефіцитом, який неможливо швидко ліквідувати навіть за бажання виробників нарощувати виробництво.

Імпорт яєць як вимушений антикризовий захід

Для компенсації нестачі Польща суттєво збільшила закупівлі яєць за кордоном. Основними постачальниками стали Україна, Туреччина та Бразилія. Паралельно польські торговельні мережі активізували закупівлі в сусідніх країнах Євросоюзу — Румунії, Нідерландах і Бельгії.

Такий географічно розосереджений підхід до імпорту свідчить про те, що дефіцит не є локальним явищем: попит на яйця перевищує доступну пропозицію в багатьох регіонах ЄС одночасно. Це ускладнює швидке закриття потреби лише за рахунок внутрішньоєвропейських ресурсів.

Чому швидке відновлення виробництва малоймовірне

Навіть після локалізації спалахів повернення до попередніх обсягів виробництва потребує часу. Щоб виростити нову несучку до продуктивного віку, потрібно кілька місяців, а для цього спочатку необхідно мати добових курчат і молодняк. Саме тут виникає додаткова проблема: через значні втрати поголів'я у Польщі та інших країнах ЄС попит на молодняк зараз суттєво перевищує наявну пропозицію.

Дефіцит добових курчат фактично відкладає момент відновлення галузі на невизначений термін. Учасники ринку визнають, що напруга збережеться щонайменше до того часу, поки виробники не зможуть відновити достатнє поголів'я.

Відмова від кліткового утримання посилює тиск на пропозицію

Окремим чинником, який ускладнює ситуацію, є рішення найбільших польських торговельних мереж поступово виключати з асортименту яйця від курей кліткового утримання. Це рішення ухвалене під тиском споживчих вимог і загальноєвропейських тенденцій до підвищення стандартів добробуту тварин.

Проблема в тому, що саме клітковий метод утримання забезпечує близько 60% польського виробництва яєць. Перехід на альтернативні системи утримання — підлогове, вільного вигулу чи органічне — потребує суттєвих інвестицій і часу. В умовах вже існуючого дефіциту це створює додатковий структурний тиск на пропозицію та підштовхує ціни вгору.

Зростання цін і перспективи для ринку

Поєднання скорочення виробництва, дефіциту молодняку та зміни вимог до продукції вже позначилося на вартості яєць у Польщі — ціни пішли вгору. Ринок очікує збереження напруженої кон'юнктури в середньостроковій перспективі. Аграріям і трейдерам варто брати до уваги кілька ключових факторів, що визначатимуть динаміку цін найближчим часом:

  • темпи відновлення польського поголів'я несучок;
  • доступність добових курчат і молодняку в регіоні;
  • епідемічна ситуація з пташиним грипом в ЄС;
  • швидкість переходу польських ферм на безкліткове утримання;
  • обсяги та маршрути імпортних поставок яєць до Польщі.

Що польська криза означає для українського птахівництва

Для вітчизняних виробників яєць і птахівничої продукції ситуація у Польщі несе як можливості, так і ризики. З позитивного боку — зростаючий попит на імпорт відкриває ширше вікно для нарощування українського експорту на польський і ширший європейський ринок.

Водночас дефіцит молодняку та кормів у регіоні може посилити конкуренцію за ресурси та вплинути на собівартість виробництва в Україні. Тому українським компаніям доцільно уважно відстежувати зміни в торговельних потоках і цінових індексах ЄС, щоб своєчасно реагувати на нові можливості та нівелювати потенційні ризики.

Першоджерело: AgroNews.