З початку липня в Україні діє оновлений порядок підтвердження права на звільнення від 10-відсоткового експортного мита для виробників сої та ріпаку. Проте вже в перший день роботи нового механізму з'ясувалося: для сільськогосподарських кооперативів система фактично не функціонує — в ІТ-платформі Державного аграрного реєстру (ДАР) відсутній необхідний технічний функціонал. Це ставить під загрозу експортні контракти, блокує рух коштів і ускладнює початок нового маркетингового сезону.

Що змінилося з 1 липня і чому кооперативи опинилися в пастці

Новий порядок передбачає, що виробник сої або ріпаку повинен у системі ДАР підтвердити факт вирощування продукції та її передачі покупцеві чи партнеру. Лише після успішної верифікації відвантаження товару на експорт звільняється від 10% мита. Для індивідуального фермера механізм виглядає логічно, однак кооперативна модель господарювання до нього не вписується: фермер — член кооперативу — технічно не може в системі підтвердити передачу своїх обсягів саме кооперативу, оскільки відповідного поля чи кнопки просто не існує.

Практично це означає: кнопка «Відправити» у заявці залишається неактивною, жодного підтвердження система не формує, а отже, кооператив не отримує права на пільговий митний режим. Про цю проблему відкрито заявив Ростислав Горобець, голова кооперативу «Юкрейніан Агро Коннекшн», що об'єднує понад 60 виробників із восьми областей України.

Масштаб проблеми: 14 тисяч тонн і шість заморожених контрактів

Кооператив «Юкрейніан Агро Коннекшн» уже закупив ріпак у 18 своїх членів та уклав шість міжнародних контрактів на постачання. Загальний обсяг продукції, яку наразі неможливо відвантажити, перевищує 14 тис. тонн. За словами Ростислава Горобця, саме 1 липня, під час першої спроби подати заявку, стало очевидно, що ІТ-система не готова до роботи з кооперативами.

Ситуація має пряме практичне відлуння: транспорт, спрямований до порту, доводиться переадресовувати на елеватори для тимчасового зберігання. Це генерує додаткові логістичні витрати — на перевезення, зберігання, переоформлення документів. Водночас виконання вже укладених контрактів опиняється під питанням, що несе репутаційні та фінансові ризики для українських експортерів.

Чому затримка особливо болюча саме зараз

Ріпак — перша культура нового маркетингового року. Виручка від його продажу традиційно слугує основним джерелом фінансування літніх жнив: пальне, запчастини, оплата праці, розрахунки з постачальниками. Заморожування коштів у нереалізованій продукції саме в цей момент критично б'є по ліквідності господарств.

Для кооперативної моделі ситуація ще складніша: кооператив акумулює продукцію десятків дрібних і середніх виробників, які самотужки не мають доступу до міжнародних ринків. Якщо кооператив не може провести верифікацію й зазнає збитків, вся вигода від об'єднання фермерів нівелюється саме там, де мала би найбільше проявитися.

Позиція Мінекономіки: виправлення відкладено до осені

На офіційний запит щодо строків усунення технічної проблеми Міністерство економіки повідомило, що необхідний функціонал може з'явитися лише наприкінці серпня або навіть у вересні. Для кооперативів, які вже зіткнулися із заблокованими відвантаженнями, це означає фактично весь активний період збирання та первинного збуту ріпаку.

Така відповідь викликає занепокоєння серед аграрної спільноти: нові регуляторні механізми вводяться без попередньої перевірки їхньої технічної готовності для всіх суб'єктів ринку. Подібна практика може підривати довіру до реформ і штовхати виробників до пошуку обхідних схем, що суперечать самій меті нового порядку.

Практичні наслідки для аграріїв і кооперативів

Поки технічне рішення не знайдено, учасники ринку зіштовхуються з низкою конкретних викликів, що потребують оперативної реакції:

  • Неможливість отримати звільнення від 10% експортного мита при реалізації ріпаку через кооператив.
  • Вимушена переадресація транспорту на елеватори та додаткові витрати на зберігання.
  • Ризик порушення умов міжнародних контрактів і пов'язані з цим штрафні санкції.
  • Заморожування обігових коштів у момент найвищої потреби в ліквідності.
  • Репутаційні втрати українських кооперативів як надійних постачальників на зовнішніх ринках.
  • Невизначеність щодо строків виправлення системи — потенційно до вересня.

Аграріям, які є членами кооперативів, варто фіксувати всі понесені додаткові витрати та зберігати документацію про заблоковані заявки — це може знадобитися при подальших переговорах щодо компенсації або перегляду умов.

Висновок: технічна неготовність системи як системна проблема

Ситуація з ДАР і кооперативами наочно демонструє, що навіть правильна за задумом реформа може завдати шкоди, якщо впроваджується без урахування різних організаційних форм господарювання. Кооперативний рух в Україні повільно, але розвивається — і саме він має потенціал надати малим фермерам доступ до експортних ринків. Блокування цього каналу на початку сезону через технічну недоопрацьованість реєстру — сигнал для регуляторів, що тестування нових систем перед запуском має охоплювати всі категорії користувачів. Аграрній спільноті, своєю чергою, доцільно посилити комунікацію з профільними міністерствами, щоб виправлення функціоналу ДАР стало пріоритетом найближчих тижнів, а не відкладеним на осінь завданням.

Першоджерело: AgroNews.