Фонд державного майна України продовжує розвивати проєкт суборенди державних угідь «Земельний банк». За словами керівника ФДМУ Дмитра Наталухи, за два роки роботи проєкт уже вивів ринок суборенди з тіні, сформував прозоре ціноутворення та готується до нового розширення. Паралельно Фонд вивчає можливість запуску принципово нового фінансового інструменту — земельних бондів.
Два роки роботи: прозорість і передбачуваність цін
До запуску «Земельного банку» суборенда державних сільськогосподарських угідь здебільшого відбувалася поза офіційними каналами, без відкритої конкуренції та зрозумілого ціноутворення. Аукціонний механізм змінив цю ситуацію: ціни стали публічними та передбачуваними, а подекуди навіть перевершили очікування організаторів. Голова ФДМУ Дмитро Наталуха зазначив, що якщо ринок готовий платити певну суму — це і є реальна ринкова вартість землі.
Прозорість аукціонів важлива не лише з фіскального погляду. Вона формує довіру серед аграріїв, дає орієнтири для планування витрат і знижує корупційні ризики в управлінні державним майном. Для фермерів і агрокомпаній це означає рівний доступ до земельного ресурсу за зрозумілими правилами.
Другий пул: ще 30 тис. га до кінця червня
ФДМУ планує до кінця червня завершити формування другого пулу земель для виставлення на аукціон. До нього увійде близько 30 тис. га, що доповнить вже наявні 90 тис. га першого пулу. Таким чином загальний обсяг «Земельного банку» сягне близько 120 тис. га.
Розширення портфеля — логічний крок для проєкту, що довів свою ефективність. Більший земельний банк означає ширший вибір для потенційних орендарів, вищу конкуренцію на торгах і, відповідно, більші надходження до державного бюджету. Для аграрного ринку це також сигнал: держава послідовно залучає власні угіддя до офіційного обігу.
Земельні бонди: ідея на стадії обдумування
Окрім розширення земельного банку, Дмитро Наталуха озвучив ідею фінансового інструменту — земельних бондів. Логіка така: державна земля, передана в довгострокову суборенду надійному орендарю, є стабільним і передбачуваним активом. Під таке забезпечення теоретично можна залучати фінансові ресурси через емісію цінних паперів — власне, земельних бондів.
Сам голова ФДМУ підкреслив, що ця ідея ще не оформлена остаточно, не прорахована в деталях і є радше стратегічним напрямом для подальшого розвитку проєкту. Тобто йдеться про концептуальний орієнтир, а не про готове рішення чи найближчі плани.
Чому земельні бонди — перспективний інструмент
У світовій практиці сек'юритизація земельних активів — не новина. Прив'язка цінних паперів до конкретних земельних ділянок із зрозумілим орендарем і стабільним грошовим потоком робить такі інструменти відносно надійними для інвесторів. В умовах відновлення України після війни подібні механізми можуть стати одним зі способів залучення капіталу в аграрний сектор.
Водночас реалізація ідеї потребує розв'язання низки питань: правової бази для емісії, оцінки ризиків, визначення емітента та механізму захисту інтересів інвесторів. Тому дорога від концепції до реального продукту може бути доволі тривалою.
Що слід відстежувати аграріям
Для фермерів і агропідприємств, які орендують або планують орендувати державні землі, важливо стежити за кількома ключовими аспектами розвитку проєкту:
- терміни та умови аукціонів другого пулу (30 тис. га) до кінця червня;
- динаміку ціноутворення на торгах у різних регіонах;
- зміни в умовах суборенди при розширенні земельного банку до 120 тис. га;
- офіційні повідомлення ФДМУ щодо можливих пілотів із земельними бондами;
- регуляторні зміни, які можуть супроводжувати запуск нових фінансових інструментів.
Висновок
«Земельний банк» ФДМУ демонструє послідовний розвиток: за два роки проєкт легалізував ринок суборенди державних угідь, сформував ринкові ціни та готується розширити портфель до 120 тис. га. Ідея земельних бондів поки залишається на рівні концепції, проте сам факт її обговорення свідчить про намір Фонду перетворити земельний ресурс на повноцінний фінансовий актив. Аграріям варто уважно спостерігати за подальшими кроками ФДМУ — як у частині нових аукціонів, так і в частині можливих інвестиційних інструментів.
Першоджерело: AgroPortal.