Глобальний ринок морепродуктів опинився під серйозним тиском: обвал вилову анчоусів одразу на 40% порівняно з попереднім роком спровокував стрімке зростання цін на рибне борошно — ключовий корм для аквакультури. Явище Ель-Ніньйо, яке розігріває води Тихого океану та виснажує кормову базу риби, загрожує зробити лосось, креветки та морського окуня значно дорожчими у супермаркетах по всьому світу, зокрема й в Україні.

Чому анчоус — фундамент світової аквакультури

Анчоус — не просто закуска до піци. Це стратегічна сировина для рибного борошна, без якого неможливо утримувати промислове вирощування риби та морських організмів. Саме з анчоусів виробляють значну частину корму для лосося, морського окуня, креветок, устриць та десятків інших видів. Світова аквакультура генерує річний оборот у 500 мільярдів доларів, і саме анчоусна ланцюжок забезпечує її стабільність.

Сьогодні понад половину усієї риби й морепродуктів, що споживаються у світі, походить саме з аквакультурних ферм. Споживання риби на душу населення зросло до 21,3 кілограма на рік у 2024 році, тоді як у 1990-х роках цей показник становив лише 14,3 кілограма. Така залежність від вирощеної риби означає, що будь-які збої у виробництві кормів миттєво відгукуються на цінах у роздрібній торгівлі.

Перу, Еквадор, Чилі: три країни, від яких залежить світ

Перу називають «Саудівською Аравією анчоусів» — і цей порівняння цілком влучне. Після сушіння та подрібнення вилов цієї країни забезпечує близько 20% світового обсягу рибного борошна. Разом із сусідніми Еквадором та Чилі три держави формують майже третину глобального виробництва цього продукту.

Різке скорочення вилову анчоусів у цьому регіоні вже призвело до того, що гуртові ціни на рибне борошно зросли на 80% і досягли історичного максимуму — 2990 доларів за метричну тонну наприкінці червня. Аквакультурні компанії відреагують на зростання витрат скороченням виробництва, що у свою чергу штовхатиме ціни на вирощену рибу вгору протягом наступного року.

Ель-Ніньйо: природний механізм, що руйнує ринок

Південноамериканський анчоус має відносно короткий життєвий цикл, тому його популяція може різко коливатися залежно від умов довкілля. Найбільш потужний вплив справляє кліматичне явище Ель-Ніньйо, яке з циклічністю від трьох до п'яти років нагріває поверхневі води Тихого океану поблизу екватора. Це зменшує концентрацію поживних речовин у воді — і, як наслідок, кількість риби.

Нинішній цикл Ель-Ніньйо вважається одним із найсильніших за всю сучасну історію спостережень. Зазвичай явище досягає свого піку ближче до кінця року, тож виробництво анчоусів і рибного борошна ще більше скоротиться, поглиблюючи дефіцит і підштовхуючи ціни вище.

Що дорожчатиме і наскільки: прогноз для споживачів

Лосось — найбільш показовий індикатор цінових змін. Кілька десятиліть тому він коштував близько 8 доларів за кілограм і вважався делікатесом. Завдяки розвитку аквакультури ціна впала до 2,5 долара на початку 2000-х років, перетворивши лосося на буденний продукт. Зараз вартість вже перевищує 10 доларів за кілограм, а за песимістичними прогнозами галузі до 2027 року може сягнути нових максимумів.

Учасники ринку оцінюють можливе подорожчання на рівні 20–25%. При цьому ціновий тиск не обмежується лише лососем — зростання витрат на корми зачепить весь спектр аквакультурної продукції.

  • Лосось — потенційне зростання цін до 20–25% і ймовірний історичний максимум до 2027 року.
  • Морський окунь — залежить від рибного борошна, тож подорожчання неминуче.
  • Креветки — один із найбільших споживачів аквакультурних кормів у світі.
  • Устриці та двостулкові молюски — частково залежать від кормових добавок.
  • Рибне борошно як сировина — вже досягло максимуму в 2990 доларів за тонну.

Наслідки для аграрного та продовольчого ринку України

Для українських аграріїв і переробників важливо розуміти: зростання цін на морепродукти — це не локальна проблема далеких країн. Світові ціни формують орієнтири для імпорту та роздрібного продажу в Україні. Якщо вартість лосося й креветок у Норвегії чи В'єтнамі зросте на чверть, це обов'язково відіб'ється на цінниках вітчизняних магазинів.

Водночас така ситуація може відкрити ніші для розвитку вітчизняного рибництва — вирощування коропа, форелі та інших прісноводних видів, що не залежать від анчоусного рибного борошна настільки критично. Диверсифікація джерел протеїну у кормах — альтернативні водорості, комахи, соєві концентрати — стає все більш актуальним напрямом для галузі.

Висновок: що варто відстежувати аграріям і переробникам

Дефіцит анчоусів — не короткочасний збій, а системна проблема, пов'язана з кліматичними циклами та структурою глобального продовольчого ланцюга. Колумніст Bloomberg Хав'єр Блас зазначає, що вплив Ель-Ніньйо на продовольчі ціни виявиться значно відчутнішим, ніж наслідки численних геополітичних конфліктів.

Учасникам аграрного та продовольчого ринку варто уважно стежити за кількома індикаторами: динамікою вилову анчоусів у Перу та сусідніх країнах, гуртовими цінами на рибне борошно, звітами щодо інтенсивності Ель-Ніньйо, а також рішеннями великих аквакультурних компаній щодо обсягів виробництва. Ці сигнали дозволять завчасно прогнозувати цінові зміни та коригувати закупівельну стратегію.

Першоджерело: AgroNews.