Гармонізація аграрного законодавства України з нормами Євросоюзу набирає реальних обрисів — і одним із найболючіших питань стає регулювання засобів захисту рослин. За словами заступника міністра економіки Тараса Висоцького, близько 10 мільйонів гектарів оброблюваних угідь — а це майже 40% — нині обробляються препаратами, які вже заборонені в ЄС. Аграріям важливо розуміти, що це означає на практиці та скільки часу є для перебудови.

Чому виникла проблема із засобами захисту рослин

Україна та країни ЄС десятиліттями розвивали власні підходи до регулювання агрохімії паралельно, не узгоджуючи дозволені діючі речовини. Саме тому частина препаратів, які в Україні мають реєстрацію і широко застосовуються, у Євросоюзі вже виведені з обігу — передусім через жорсткіші екологічні та токсикологічні критерії оцінки. Це не означає автоматичної небезпеки для споживачів чи довкілля, однак при виході на єдиний ринок ЄС відмінності у переліках дозволених речовин стають серйозним торговельним і регуляторним бар'єром.

Що заявив заступник міністра економіки

Тарас Висоцький зробив ці заяви під час святкування 25-річчя компанії «Волинь-Зерно-Продукт». За його словами, більшість євровимог, що набирають чинності найближчим часом, не стануть критичним викликом для галузі. Нітратна директива ЄС, наприклад, не повинна спричинити значних труднощів, адже українські виробники вже сьогодні використовують мінеральних добрив значно менше, ніж їхні колеги в Європі.

Щодо засобів захисту рослин чиновник висловився відверто: проблема існує, вона масштабна, але вирішувана — за умови поетапного підходу та активного діалогу між державою й бізнесом.

Конкретні терміни адаптації до вимог ЄС

Висоцький окреслив чіткий часовий горизонт для галузі. Вже наприкінці червня — а саме 29–30 числа — очікується оприлюднення законопроєкту, який стане відправною точкою для поступового наближення українських практик до європейських стандартів. Активна фаза публічних дискусій триватиме орієнтовно півтора року — до кінця 2027 року. Повна імплементація вимог щодо ЗЗР має завершитися до кінця 2028 року.

Додатковим орієнтиром слугує відкриття 5-го кластеру переговорів про вступ до ЄС, де 12-й розділ безпосередньо стосується агрохімії. Його відкриття заплановане на липень–вересень поточного року, що додатково прискорить законодавчий процес.

Які препарати під загрозою виведення та де можливий компроміс

Не всі діючі речовини з «забороненого» переліку матимуть однакову долю. За словами Висоцького, частину з них можна буде поступово вивести з використання без відчутних втрат для врожайності та економіки виробництва — альтернативи вже існують або розробляються. Однак є окремі критично важливі препарати, для яких рівноцінної заміни поки що немає. Саме щодо них доведеться шукати компромісні рішення між позицією українських аграріїв та вимогами Брюсселя.

Для виробників зернових, олійних і овочевих культур це особливо важливо, адже захист від певних шкідників і хвороб у конкретних агрокліматичних зонах України може суттєво відрізнятися від умов Центральної чи Західної Європи, де формувалися ці обмеження.

Як аграрному бізнесу підготуватися вже зараз

Висоцький закликав компанії не чекати фіналу законодавчого процесу, а долучатися до обговорення вже тепер через галузеві асоціації. За його словами, саме це є найефективнішим механізмом впливу бізнесу на майбутні норми. Кожне підприємство має визначити відповідального фахівця, який відстежуватиме розвиток регулювання й вчасно доносив позицію компанії до профільних структур.

На практиці підготовка до змін означає кілька конкретних кроків:

  • Провести аудит поточного портфеля ЗЗР і виявити діючі речовини, заборонені в ЄС.
  • Оцінити, чи існують зареєстровані альтернативи для критично важливих застосувань.
  • Вступити або активізувати участь у профільних аграрних асоціаціях, які матимуть вплив на законопроєкт.
  • Відстежувати розвиток 5-го кластеру переговорів і 12-го розділу про агрохімію.
  • Планувати бюджет на можливий перехід до нових препаратів на 2026–2028 роки.
  • Звертати увагу на зміни в реєстрації ЗЗР, які можуть відбуватися ще до ухвалення основного закону.

Висновок: час для дії, а не очікування

Масштаб виклику — 10 мільйонів гектарів і майже 40% оброблюваних угідь — вражає, але не повинен лякати. У розпорядженні галузі є кілька років і чітка дорожня карта: законопроєкт у червні, дискусії до кінця 2027-го, повна імплементація до кінця 2028-го. Аграрії, які почнуть готуватися зараз — переглянуть портфелі ЗЗР, долучаться до галузевого діалогу та відстежуватимуть законодавчий процес, — матимуть значно більше можливостей вплинути на фінальні норми та уникнути несподіваних витрат.

Першоджерело: AgroNews.