Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН — одна з найцінніших природоохоронних територій України і світу — зазнав серйозного пірогенного удару. Дві пожежі, зафіксовані наприкінці червня 2026 року, знищили майже дві тисячі гектарів цілинного степу та перекинулися на сільськогосподарські угіддя суміжної буферної зони. Масштаби збитків підтверджені супутниковим моніторингом, а причини загорянь пов'язані з воєнними діями на заповідній території.

Масштаб руйнувань: що показали супутникові знімки

Аналіз знімків супутника Sentinel-2 від 24 червня та 29 червня 2026 року дав змогу точно встановити площу пожеж. Загальна площа згарищ у заповідній зоні — масиві «Південний» — становила 1928,0 га. Це колосальна втрата для екосистеми, відновлення якої займає десятиліття.

Пожежа, що спалахнула 29 червня 2026 року, не обмежилась заповідними кварталами й поширилась на прилеглі сільськогосподарські угіддя буферної зони загальною площею 566,6 га. Таким чином, сукупні втрати природних і аграрних угідь перевищують 2490 га.

Які квартали постраждали найбільше

За результатами дешифрування супутникових даних, повністю вигоріли квартали заповідної зони №№ 50, 51, 67–69, 79–82 та 87–90. Часткового пірогенного ураження зазнали квартали №№ 32–36, 49, 52–54, 66, 70, 71, 78, 83 і 84.

Ці квартали охоплюють цілинні степові біотопи з охоронюваними рослинними угрупованнями, внесеними до Зеленої книги України. Саме тут зосереджені унікальні угруповання Stipeta ucrainicae та Stipeta capillatae, які формувалися тисячоліттями і не підлягають штучному відтворенню в короткі терміни.

Червонокнижні види під загрозою зникнення

Пожежі завдали прямого удару по популяціях рослин, занесених до Червоної книги України. У вогні постраждали місцезростання трьох видів ковили:

  • ковила українська Stipa ucrainica — вид із вузьким ареалом, критично вразливий до порушення степового покриву;
  • ковила волосиста Stipa capillata — індикаторний вид справжніх степів;
  • ковила Лесінга Stipa lessingiana — охоронюваний вид із внесенням до Червоної книги.

Окрім ковилових угруповань, у зону пірогенного впливу потрапили місцезростання волошки Талієва Rhaponticoides taliewii, астрагала Геннінга Astragalus henningii та цибулі Регеля Allium regelianum — рідкісних видів, що зростають на обмежених ділянках степу. Відновлення їхніх популяцій після суцільного вигоряння потребує багатьох років за умови повного припинення антропогенного тиску.

Причини пожеж: воєнний фактор і БПЛА

Встановлені факти загорань узгоджуються з даними OSINT-аналізу. На окупаційних медіаресурсах 29 червня 2026 року з'явилася інформація про займання сухої рослинності степу на заповідній ділянці «Південна» внаслідок збиття безпілотного літального апарату.

Фахівці пов'язують систематичне виникнення пожеж із дислокацією військової техніки та особового складу окупаційних військ безпосередньо на заповідній території та в її охоронній зоні. Використання природоохоронних об'єктів у воєнних цілях прямо суперечить нормам міжнародного гуманітарного права та завдає незворотної шкоди унікальним екосистемам.

Загроза для аграріїв буферної зони

Перехід вогню з заповідника на сільськогосподарські угіддя буферної зони — тривожний сигнал для місцевих аграріїв. Понад 566 га угідь опинилися в зоні вогню, що означає пряму загрозу посівам, пасовищам і сільськогосподарській інфраструктурі.

Фермерам і агропідприємствам, що працюють поблизу охоронних зон заповідника, варто враховувати підвищений ризик пожеж у літній посушливий сезон. Практичні заходи захисту включають:

  • створення мінералізованих смуг по межі полів і природних угідь;
  • дотримання протипожежних розривів згідно з нормативними вимогами;
  • регулярний моніторинг стану посівів і суміжних природних масивів у суху погоду;
  • координацію з місцевими підрозділами ДСНС щодо оперативного реагування;
  • документування збитків для подальшого відшкодування в межах чинного законодавства.

Висновки: незворотні втрати і необхідність документування

Пожежі в «Асканії-Нова» наприкінці червня 2026 року стали однією з найбільших пірогенних катастроф для вітчизняного степового заповідання. Знищення майже 2000 га цілинного степу з популяціями червонокнижних видів — це шкода, яку неможливо швидко компенсувати жодними агротехнічними заходами чи програмами відновлення.

Усі факти пошкодження мають бути ретельно задокументовані як екологічні збитки від воєнних дій для подальшого міжнародного розгляду. Систематичний супутниковий моніторинг, який уже застосовується (Sentinel-2), залишається ключовим інструментом фіксації масштабів руйнувань і доказовою базою для правових та компенсаційних механізмів після завершення активних бойових дій.

Першоджерело: AgroNews.