На Кіровоградщині правоохоронці завершили досудове розслідування щодо працівника сільськогосподарського підприємства, який протягом тривалого часу організовував несанкціоноване захоронення біологічних відходів тваринництва. Справа демонструє, наскільки серйозними можуть бути екологічні та юридичні наслідки нехтування вимогами утилізації загиблих тварин.

Суть справи: що встановило слідство

За матеріалами обласної прокуратури, 68-річний співробітник агропідприємства Кропивницького району упродовж 2025–2026 років систематично організовував вивезення та захоронення туш загиблих свиней за межами одного з населених пунктів. Йдеться не про поодинокий випадок, а про заплановану схему поводження з біологічними відходами в обхід законодавчих вимог. Чоловіку офіційно повідомили про підозру за частиною першою статті 239 Кримінального кодексу України — забруднення або псування земель речовинами чи відходами, небезпечними для здоров'я людей або довкілля.

Екологічні ризики незаконних біовідходів

Фахівці-екологи наголошують: несанкціоноване захоронення тваринних туш несе комплексну загрозу для навколишнього середовища. За оцінками експертів у цій справі, дії підозрюваного створили реальну небезпеку забруднення ґрунтів і підземних вод, а також загрозу для здоров'я місцевих мешканців. Розкладання органічних решток виділяє патогени, які здатні мігрувати у водоносні горизонти, а за наявності інфекційних захворювань у загиблих тварин ризик поширення збудників зростає багаторазово.

Загальна сума збитків, завданих довкіллю та державі, за результатами експертної оцінки склала 383 799 гривень. Ця цифра охоплює витрати на рекультивацію забрудненої ділянки, відновлення якості ґрунту та потенційні витрати на моніторинг підземних вод.

Що каже закон про утилізацію біовідходів

Українське законодавство чітко регламентує поводження з біологічними відходами тваринного походження. Аграрії зобов'язані дотримуватися встановленого порядку, який передбачає кілька легальних способів утилізації. Самовільне закопування туш у ґрунт є грубим порушенням, що тягне за собою як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

  • Передача спеціалізованим підприємствам з переробки біовідходів (заводи технічних фабрикатів).
  • Кремація або термічне знищення на ліцензованих установках.
  • Біотермічні ями (ями Беккарі) — за наявності відповідно облаштованих і зареєстрованих споруд.
  • Комостування за схваленими ветеринарно-санітарними правилами.
  • Утилізація через ветеринарно-санітарні заводи з оформленням відповідних документів.

Будь-яке з цих рішень потребує документального підтвердження: актів списання тварин, договорів із переробниками або протоколів знищення. Відсутність документів сама по собі може стати підставою для перевірки.

Кримінальна відповідальність для аграріїв

Стаття 239 КК України, за якою отримав підозру фігурант справи, передбачає штраф або обмеження чи позбавлення волі залежно від наслідків та кваліфікуючих ознак. Для керівників і відповідальних осіб агропідприємств важливо розуміти: навіть якщо безпосереднім виконавцем виступає рядовий працівник, відповідальність може поширюватися і на тих, хто організовував або санкціонував незаконну практику.

Окрім кримінального переслідування, підприємству загрожує цивільний позов про відшкодування екологічної шкоди. У цій справі сума вже визначена — майже 384 тисячі гривень, і це без урахування судових витрат та можливих штрафних санкцій від контролюючих органів.

Практичні поради для господарств

Щоб уникнути подібних ситуацій, керівникам агропідприємств варто заздалегідь налагодити прозору систему обліку та утилізації загиблих тварин. Превентивні заходи значно дешевші за наслідки порушень.

  1. Укласти договір із ліцензованим підприємством із переробки біовідходів ще до виникнення потреби в утилізації.
  2. Вести журнал обліку загибелі тварин із зазначенням причин і способу утилізації.
  3. Зберігати всі акти та накладні щодо передачі туш на строк не менше трьох років.
  4. Проводити регулярний інструктаж персоналу щодо вимог ветеринарно-санітарного законодавства.
  5. Призначити відповідального за поводження з біовідходами та закріпити його обов'язки посадовою інструкцією.

Висновок: законна утилізація — не витрата, а захист бізнесу

Справа на Кіровоградщині — наочне нагадування про те, що економія на законній утилізації біовідходів обертається незрівнянно більшими витратами: кримінальним переслідуванням, компенсацією екологічних збитків на суму понад 383 тисячі гривень та репутаційними втратами для підприємства. Дотримання ветеринарно-санітарних норм — це не бюрократична формальність, а реальний захист і бізнесу, і довкілля. Аграріям слід регулярно перевіряти, чи відповідає практика їхнього господарства чинним вимогам, і не перекладати вирішення цього питання виключно на рядових працівників.

Першоджерело: AgroNews.