Національний банк України 30 липня 2026 року надіслав комерційним банкам рекомендаційного листа з чіткими орієнтирами щодо кредитування аграрного сектору під час воєнного стану. Документ з'явився як відповідь на реальні виклики, з якими стикаються сільськогосподарські підприємства: руйнування портової інфраструктури, ускладнення логістики, порушення експортних ланцюгів та загальне зростання кредитних ризиків. Всеукраїнський конгрес фермерів (ВКФ), який послідовно лобіює інтереси виробників, розцінив цей крок як важливий сигнал для всієї галузі.
Чому НБУ звернувся до банків саме зараз
Обстріли портів Великої Одеси безпосередньо вдарили по здатності аграріїв реалізовувати врожай і повертати кредити в строк. Порушення логістичних ланцюгів — не форс-мажор у класичному розумінні, а тривала структурна проблема, яка погіршує фінансовий стан навіть тих підприємств, що господарюють ефективно. НБУ врахував цю специфіку і вирішив діяти превентивно, не чекаючи масових дефолтів у секторі.
ВКФ підтримав ініціативу регулятора і зазначив, що вона перегукується з позицією Міністерства аграрної політики, озвученою під час окремого круглого столу щодо статусу постраждалих підприємств. Таким чином, рекомендації НБУ вписуються у ширший консенсус між державними інституціями та галузевими об'єднаннями.
Ключові рекомендації НБУ для банків
Лист регулятора охоплює кілька практичних напрямів, які мають безпосередній вплив на доступність фінансування для аграріїв. Банкам запропоновано змінити підхід до оцінки позичальників і не застосовувати автоматичне погіршення кредитного класу через воєнні чинники.
- Розглядати можливість реструктуризації кредитів та зменшення боргового навантаження на підприємства.
- Враховувати вплив воєнних факторів при оцінці фінансового стану позичальників.
- Застосовувати спеціальні правила воєнного часу під час оцінки кредитного ризику.
- Зважати на сезонність та логістичні особливості аграрної діяльності без автоматичного зниження кредитного класу.
- Активніше залучати державні програми підтримки при кредитуванні сільгоспвиробників.
- Приймати готову аграрну продукцію як забезпечення за кредитами.
Кожен із цих пунктів адресує конкретну больову точку: брак застави, погіршена звітність через логістичні збої, неможливість дотримуватися стандартних графіків погашення через затримки з реалізацією зерна чи олійних культур.
Зміни до Правил роботи банків №23
Окрім рекомендацій, НБУ оголосив про намір на один рік внести зміни до Правил роботи банків №23. Це вже більш обов'язковий інструмент, який формалізує підходи, описані в листі. Зміни передбачають відмову від застосування окремих ознак дефолту при короткостроковій реструктуризації кредитів — тобто банк зможе переглянути умови без того, щоб позичальник автоматично потрапляв до категорії проблемних.
Крім того, зміни розширюють можливість використання аграрної продукції як застави та підвищують її ліквідність при оцінці кредитного ризику. Для аграріїв, у яких основний актив — це зерно на складі або майбутній врожай, це принципово важлива норма, що відкриває реальний доступ до оборотного фінансування.
Пільгові кредити та ініціатива під 10% річних
У контексті рекомендацій НБУ особливої уваги заслуговує ініціатива щодо надання кредитів на поповнення обігових коштів під 10% річних у рамках пільгової програми 5-7-9. Ця пропозиція, підтримана й Мінагро, спрямована на те, щоб підприємства могли своєчасно готуватися до посівної та забезпечувати себе необхідними товарно-матеріальними цінностями.
Проблема полягає в тому, що через обстріли портів Великої Одеси багато підприємств не змогли вчасно отримати виручку від експорту і, відповідно, залишилися без достатнього оборотного капіталу. Доступний пільговий кредит під 10% річних може стати тим буфером, який дозволить не зупиняти виробничий цикл і зберегти посівні площі на наступний сезон.
Системні зміни, яких домагається ВКФ
Паралельно з підтримкою ініціативи НБУ Всеукраїнський конгрес фермерів просуває низку системних змін, що стосуються умов державної підтримки аграрного сектору. Серед пріоритетних напрямів:
- Удосконалення механізму компенсації процентних ставок, зокрема для підприємств із зон високого воєнного ризику та для тих, хто постраждав від бойових дій.
- Запровадження окремих умов кредитування для виробників сільськогосподарської продукції.
- Поширення Екологічних та соціальних стандартів Світового банку на всіх отримувачів державної підтримки із встановленням перехідного періоду.
- Збереження винятків із застосування цих стандартів для пріоритетних напрямів кредитування в умовах воєнного стану.
- Уніфікація вимог до уповноважених банків щодо оцінки й управління екологічними та соціальними ризиками при кредитуванні.
Ці пропозиції свідчать про те, що ВКФ розглядає нинішню ситуацію не лише як кризу, яку треба «пережити», а як можливість сформувати більш гнучку й стійку систему аграрного фінансування на майбутнє.
Що це означає для аграріїв на практиці
Рекомендації НБУ та очікувані зміни до нормативної бази створюють ширший коридор для переговорів між фермерами та їхніми банками. Аграрні підприємства, які мають діючі кредити і відчувають труднощі з обслуговуванням боргу через воєнні обставини, отримують вагомий аргумент для звернення по реструктуризацію — з посиланням на позицію регулятора.
ВКФ наголошує, що продовжуватиме моніторити ситуацію і відстоювати інтереси фермерів у діалозі з державними інституціями та міжнародними партнерами. Для тих, хто виробляє сільськогосподарську продукцію в складних умовах воєнного часу, важливо стежити за оновленнями програми 5-7-9 та консультуватися з банками щодо нових можливостей реструктуризації вже зараз.
Першоджерело: AgroNews.