Розмінування сільськогосподарських угідь в умовах війни стало критично важливим завданням для відновлення аграрного виробництва в Україні. Однак разом із реальною потребою у цій роботі з'явилися й шахрайські схеми, спрямовані на привласнення державних та міжнародних коштів. На Миколаївщині було викрито масштабну схему фіктивного розмінування земель на суму 50 мільйонів гривень — і цей випадок став показовим прикладом того, як корупція підриває безпеку аграріїв і гальмує повернення полів у виробництво.

Що таке фіктивне розмінування і чому воно небезпечне

Фіктивне розмінування — це схема, за якої виконавці отримують кошти за очищення земельних ділянок від мін та вибухонебезпечних предметів, однак насправді жодних робіт не проводять або проводять їх лише частково. У документах фіксується повне виконання завдання, земля вважається безпечною, але реальна загроза залишається. Це не просто фінансове шахрайство — це пряма загроза життю фермерів, механізаторів і всіх, хто працює на таких полях.

Наслідки подібних схем є катастрофічними одразу в кількох вимірах. По-перше, державні чи донорські кошти витрачаються без жодного реального результату. По-друге, фермери отримують хибну впевненість у безпеці своїх угідь і виходять на поля, де їм загрожує смертельна небезпека. По-третє, репутація легальних операторів із розмінування підривається, що ускладнює залучення нового фінансування.

Схема на Миколаївщині: як це працювало

Викрита на Миколаївщині схема передбачала отримання коштів у розмірі 50 мільйонів гривень за нібито проведене розмінування сільськогосподарських земель. Організатори схеми оформлювали документи про виконані роботи, підписували акти приймання, але фактична перевірка ділянок виявила, що реального очищення не відбувалося. Це класична модель «паперового» виконання робіт, яка, на жаль, зустрічається не лише у сфері гуманітарного розмінування.

Подібні схеми, як правило, існують там, де є слабкий контроль за якістю виконання робіт, відсутня незалежна верифікація результатів і є доступ до значних фінансових потоків. Сфера розмінування в умовах активних бойових дій і постійної потреби у швидкому відновленні виробництва стала вразливою саме через поєднання цих факторів.

Масштаб проблеми мінного забруднення для аграріїв

Мінне забруднення сільськогосподарських угідь є одним із найгостріших викликів для українського АПК. Забруднені землі не можна обробляти — це означає втрату врожаю, скорочення посівних площ і загрозу продовольчій безпеці. Фермери опиняються в ситуації, коли їхні поля технічно є їхньою власністю, але фактично недоступні для використання.

Для аграрного сектору це має прямі економічні наслідки: зменшення обсягів виробництва, збільшення собівартості через необхідність обходити небезпечні ділянки, а також проблеми з отриманням кредитів та страхування під заставу забруднених земель. Саме тому фермери й агрохолдинги готові платити за розмінування — і саме це робить їх потенційними жертвами шахрайських схем.

Як аграріям захистити себе від шахрайства у сфері розмінування

Щоб не стати жертвою фіктивного розмінування, фермерам та агропідприємствам варто дотримуватися кількох важливих правил:

  • Перевіряйте акредитацію підрядника — легальні оператори з розмінування в Україні проходять акредитацію та перебувають у реєстрах уповноважених органів.
  • Вимагайте незалежного контролю якості — після завершення робіт залучайте третю сторону для перевірки результатів.
  • Фіксуйте всі етапи роботи — документуйте хід розмінування, вимагайте детальні звіти про знайдені та знешкоджені предмети.
  • Не виходьте на поле без офіційного сертифіката безпеки — навіть якщо підрядник запевняє, що роботи завершені.
  • Звертайтеся до правоохоронних органів у разі підозр — затримка в повідомленні може коштувати людських жертв.
  • Консультуйтеся з галузевими асоціаціями — вони ведуть списки перевірених операторів та можуть попередити про ненадійних підрядників.

Роль держави та громади у протидії схемам

Боротьба з фіктивним розмінуванням — це завдання не лише правоохоронних органів, а й усього аграрного суспільства. Фермерські спілки, місцеві громади та галузеві об'єднання мають відігравати активну роль у моніторингу якості таких робіт. Там, де є громадський контроль, шахрайським схемам значно складніше існувати.

Держава, у свою чергу, повинна забезпечити прозорі процедури закупівель послуг із розмінування, незалежну верифікацію результатів і жорсткі санкції для порушників. Кожна гривня, витрачена на фіктивне розмінування, — це не лише фінансові втрати, а й потенційно людське життя, поставлене під загрозу.

Висновок: безпека полів починається з перевірки підрядника

Викрита на Миколаївщині схема фіктивного розмінування на 50 мільйонів гривень — це попередження для всього аграрного сектору. Відновлення сільськогосподарського виробництва на постраждалих від війни територіях є важливим пріоритетом, але цей процес має бути прозорим, верифікованим і безпечним. Аграрії повинні вимагати від підрядників не лише паперів, а й реальних, підтверджених результатів. Лише тоді повернення земель у виробництво буде справді успішним — і безпечним для всіх, хто на них працює.