За підсумками майже повного маркетингового року Україна зберігає позиції одного з ключових постачальників зерна на світовий ринок, однак темпи вивезення помітно сповільнились. Згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства, станом на 28 червня 2025/26 МР сукупний експорт зернових та зернобобових культур склав 36 млн 864 тис. тонн — на 3 млн 764 тис. тонн, або на 9,2%, менше порівняно з аналогічним періодом минулого сезону. Це сигнал для трейдерів, аграріїв і переробників: ринкова кон'юнктура змінилась, і варто уважно стежити за структурою відвантажень.

Загальна картина українського зернового експорту

Зниження обсягів стосується практично всіх основних культур, хоча глибина падіння суттєво різниться залежно від позиції. Загальне відставання від минулорічних показників у понад 3,7 млн тонн — це відчутна втрата для валютних надходжень та доходів аграрного сектору. Водночас сам факт, що Україна продовжує стабільно постачати зерно на зовнішні ринки в умовах триваючого збройного конфлікту, свідчить про стійкість логістичної та виробничої інфраструктури.

Аналіз структури відвантажень дає змогу зрозуміти, які культури найбільше відчули тиск, а які — залишаються відносно стабільними. Розглянемо ключові показники детальніше.

Кукурудза — лідер за обсягом відвантажень

Найбільшу частку в загальній структурі зернового експорту традиційно займає кукурудза. Станом на 28 червня за кордон відправлено 20 млн 933 тис. тонн цієї культури. Порівняно з минулим роком обсяг скоротився на 1 млн 030 тис. тонн, або на 4,6%. Попри зниження, кукурудза залишається абсолютним лідером серед вивезених зернових, забезпечуючи більше половини всього зернового експорту.

Відносно невелике процентне падіння по кукурудзі на тлі інших культур може свідчити про збережений попит з боку імпортерів — насамперед країн ЄС, Близького Сходу та Північної Африки. Для виробників кукурудзи ситуація залишається прийнятною, хоча скорочення обсягів все одно позначається на формуванні ціни.

Пшениця: відставання перевищує 11%

Експорт пшениці за досліджуваний період становив 13 млн 879 тис. тонн, що на 1 млн 844 тис. тонн менше, ніж роком раніше. У відсотковому вираженні падіння досягло 11,7% — помітно більше, ніж у сегменті кукурудзи. Це може бути наслідком як скорочення валового збору, так і посиленої конкуренції з боку інших великих експортерів на світовому ринку пшениці.

Пшениця — стратегічна культура з огляду на продовольчу безпеку країн-імпортерів, тому будь-яке суттєве зменшення українських поставок неминуче впливає на глобальні котирування. Аграріям, які планують посівну наступного сезону, варто враховувати цей тренд при прийнятті рішень щодо структури площ.

Ячмінь і жито: найглибше падіння серед зернових

Найбільш відчутне скорочення зафіксоване у сегменті ячменю: вивезено 1 млн 520 тис. тонн, що на 34,4% менше, ніж за аналогічний період попереднього маркетингового року. Таке різке падіння — майже третина від річного обсягу — може свідчити про скорочення внутрішнього виробництва, переорієнтацію частини площ на інші культури або зниження попиту з боку традиційних покупців.

Щодо жита, відвантаження склали лише 0,2 тис. тонн — ця культура займає мінімальну частку в загальному балансі та фактично є нішевою для українського експорту.

Борошно: скорочення продовжується

Окремою статтею в аграрному експорті залишається борошно. За звітний період за кордон відправлено 61,9 тис. тонн борошна, що в перерахунку на зерно становить 82,5 тис. тонн. Порівняно з минулим роком показник знизився на 9,2 тис. тонн, або на 12,9%. Це відповідає загальній тенденції до зменшення зернових відвантажень, але також може вказувати на труднощі з конкурентоспроможністю переробної галузі на зовнішніх ринках.

Для борошномельних підприємств скорочення експорту означає посилення тиску на маржинальність, адже внутрішній ринок не здатний повністю компенсувати втрату зовнішніх каналів збуту.

Що варто відстежувати аграріям і трейдерам

Динаміка зернового експорту — важливий орієнтир для всього аграрного ланцюжка. Ось ключові фактори, на які варто звернути увагу в найближчі місяці:

  • Темпи збирання врожаю 2025 року та очікувані валові збори по культурах — вони формуватимуть експортний потенціал нового МР.
  • Стан морського коридору та залізничної логістики, що безпосередньо впливає на оперативність відвантажень.
  • Рівень конкуренції з боку Росії, Аргентини, Бразилії та США на ринках пшениці й кукурудзи.
  • Курс гривні та умови розрахунків — вони визначають привабливість українського зерна для покупців.
  • Внутрішні закупівельні ціни, які сигналізують про баланс попиту та пропозиції на внутрішньому ринку.

Висновок: тренд на зниження потребує уваги

Сукупне скорочення зернового експорту на 9,2% у 2025/26 МР — це тривожний, але не катастрофічний сигнал. Кукурудза залишається головним драйвером відвантажень із показником майже 21 млн тонн, тоді як найбільше просідання демонструє ячмінь із падінням більш як на третину. Пшениця та борошно також втрачають позиції, що вимагає комплексного аналізу причин і своєчасної реакції як з боку виробників, так і з боку держави. Моніторинг офіційної статистики Мінагрополітики дасть змогу вчасно коригувати стратегію збуту й планування посівних площ на майбутній сезон.

Першоджерело: AgroNews.