Залізнична руда залишається головним експортним вантажем, який Україна відправляє через кордон зі Словаччиною. За даними АТ «Укрзалізниця», упродовж восьми місяців поточного року цим маршрутом пройшло 5,3 млн тонн залізної руди — і це лише частина загальної картини вантажопотоку, що демонструє стійкість попри складні умови роботи галузі.

Загальний обсяг вантажів через словацький кордон

Сумарно через залізничні прикордонні переходи зі Словаччиною за січень–серпень було передано 6,4 млн тонн вантажів. З них переважна більшість — 6,2 млн тонн — рухалася в експортному напрямку, тоді як імпорт склав 384 тис. тонн. Такий розподіл чітко відображає експортоорієнтований характер українського вантажного залізничного сполучення з цим напрямком.

Словацький маршрут має стратегічне значення для України, адже він забезпечує вихід до центральноєвропейської залізничної мережі та далі — до портів і промислових споживачів у Західній Європі. В умовах обмеженого доступу до морських портів цей коридор набуває ще більшої ваги для гірничо-металургійного комплексу країни.

Залізна руда — домінуючий вантаж у структурі експорту

Залізна руда становить близько 86% від загального обсягу експортних перевезень залізницею через словацький кордон. За вісім місяців обсяг її транспортування досяг 5,3 млн тонн, що на 2,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Така динаміка свідчить про поступове нарощування потужностей попри загальні виклики для галузі.

Зростання обсягів пояснюється насамперед збільшенням пропускної спроможності окремих переходів і стабільним попитом з боку європейських металургійних підприємств. Гірничо-металургійні компанії України продовжують шукати альтернативні маршрути збуту, і словацький напрямок є одним із найбільш надійних серед доступних сухопутних коридорів.

Розподіл потоків між станціями Ужгород і Чоп

Два ключові прикордонні переходи — Ужгород і Чоп — розподіляють між собою весь потік залізної руди, і їхня динаміка суттєво відрізняється. Через станцію Ужгород за січень–серпень пройшло майже 3 млн тонн руди, проте цей показник знизився на 2,8% порівняно з аналогічним минулорічним періодом. Натомість Чоп демонструє виразне зростання: через цей перехід перевезено 2,4 млн тонн із приростом у 9,5% рік до року.

Перенесення частини вантажопотоку на Чоп може бути пов'язане як із технічними можливостями переходу, так і з логістичними рішеннями вантажовідправників, що оптимізують витрати та терміни доставки. Для операторів ринку важливо відстежувати цю тенденцію, адже завантаженість переходів безпосередньо впливає на швидкість і вартість перевезень.

Чорні метали: невеликі, але показові обсяги

Окрім руди, через кордон зі Словаччиною рухаються й чорні метали. Примітно, що весь обсяг їхнього експорту та 75% імпорту пройшли саме через станцію Чоп. Це підкреслює ключову роль цього переходу не лише для рудних, але й для металургійних вантажів у двосторонньому сполученні.

Зростання імпортних перевезень чорних металів загалом по Україні є показовим: за даними GMK Center, за шість місяців цей показник збільшився на 80%, до 251 тис. тонн. Це може свідчити про потреби внутрішнього ринку в металопрокаті для відновлення інфраструктури та будівництва.

Загальний контекст: тенденції ринку залізної руди

Попри зростання обсягів через словацький напрямок, ширша картина по Україні є менш оптимістичною. За даними GMK Center, загальний обсяг перевезень залізної та марганцевої руди за перше півріччя скоротився на 36,7% — до 16,7 млн тонн. Основним чинником стало падіння експорту на 31%, а внутрішні перевезення також знизилися на 14%.

Такий контраст між загальною негативною динамікою та зростанням на конкретному словацькому напрямку говорить про те, що учасники ринку свідомо переорієнтовуються на найбільш стабільні та доступні маршрути. Словацький коридор у цьому контексті виступає одним із пріоритетних напрямків для збереження експортного потенціалу гірничо-металургійного сектору.

Що варто відстежувати аграріям та учасникам ринку

Хоча ця статистика стосується передусім гірничо-металургійної галузі, непряме значення вантажопотоків залізницею є важливим і для аграрного бізнесу. Завантаженість прикордонних переходів безпосередньо впливає на пропускну спроможність для всіх категорій вантажів, включно з зерном, олією та іншою аграрною продукцією.

  • Пропускна спроможність станцій Ужгород і Чоп може обмежувати обсяги аграрного експорту в пікові сезони.
  • Зростання вантажопотоку через Чоп може спричинити черги та затримки для аграрних вантажовідправників.
  • Моніторинг рішень Укрзалізниці щодо пріоритезації вантажів допоможе планувати логістику заздалегідь.
  • Диверсифікація маршрутів (Польща, Румунія, Угорщина) знижує ризики затримок через перевантаженість одного коридору.
  • Відстеження тарифної політики УЗ дозволяє оптимізувати витрати на перевезення.

Загалом динаміка вантажопотоків через словацький кордон є важливим індикатором стану транспортної інфраструктури України. Стабільне зростання обсягів перевезень залізної руди на 2,3% свідчить про адаптацію учасників ринку до нових умов і здатність залізничного коридору витримувати значні навантаження навіть у складний для країни період.

Першоджерело: AgroNews.