Вирощування прісноводних креветок у центрі України ще кілька років тому звучало б як фантастика. Однак дружина українського захисника Юлія Устьян довела, що за правильного підходу та державної підтримки навіть нетипові агробізнеси можуть стати прибутковими. Її акваферма на Хмельниччині вже реалізує продукцію оптовим покупцям і готується виходити на ресторанний ринок.

Державний грант як стартовий капітал

Юлія Устьян скористалася державною грантовою програмою та отримала 500 тисяч гривень на реалізацію бізнес-ідеї. Ці кошти стали фундаментом для запуску акваферми, проте повністю покрити всі початкові витрати не змогли. Підприємиця додатково вклала власні заощадження, щоб довести проєкт до робочого стану.

Такий сценарій — грант плюс власні інвестиції — є типовим для малого агробізнесу: державна підтримка знижує поріг входу, але підприємець усе одно бере на себе частину ризику. Саме тому важливо ретельно прораховувати бізнес-план ще до подачі заявки на фінансування.

Технологія вирощування: головне — якість води

На перший погляд утримання тропічних ракоподібних далеко від їхнього природного ареалу здається надскладним завданням. Утім, як пояснює сама власниця ферми, ключовий параметр лише один — якість води. За словами Юлії Устьян, необхідно постійно контролювати відсутність нітратів і нітритів, а також підтримувати достатній рівень кисню у воді.

Якщо технологічний процес добре засвоєний, щоденне обслуговування акваферми перестає бути надмірно складним. Це відкриває перспективи для фермерів, які розглядають аквакультуру як додатковий або альтернативний напрям господарювання поряд із традиційним рослинництвом чи тваринництвом.

Чим відрізняється місцева креветка від імпортної

Конкурентна перевага продукції акваферми Юлії Устьян — свіжість і розмір. На відміну від імпортних аналогів, які потрапляють до споживача замороженими, місцеву креветку доставляють живою у воді з аерацією. Це принципово інший рівень якості та смаку.

Не менш вражають розміри товарної продукції. Найменша креветка, яку реалізує ферма, важить від 20 до 25 грамів. За словами підприємиці, у роздрібній торгівлі такий розмір уже відносять до категорії великих. Це дозволяє позиціонувати продукт як преміальний навіть у порівнянні зі звичним асортиментом магазинів.

Раціон та годування: ставка на місцеву сировину

Цікавою особливістю акваферми є використання продуктів місцевого походження для годування поголів'я. До раціону креветок входять:

  • кропива;
  • кабачки;
  • часник;
  • різноманітні крупи;
  • прісноводна риба.

Корм готують безпосередньо перед кожним годуванням. Такий підхід дозволяє контролювати якість харчування, знижувати залежність від імпортних кормових добавок і водночас залучати місцевих постачальників сільськогосподарської продукції.

Збут і плани розширення

Попри те що акваферма фактично лише розпочала повноцінну роботу цього року, вона вже налагодила стабільний збут. Основним оптовим покупцем є спеціалізоване підприємство, яке закуповує креветку партіями від 10 кілограмів. Це забезпечує базовий грошовий потік і дозволяє планувати подальший розвиток.

Наступні кроки у каналах збуту — вихід на ресторани та налагодження прямих продажів приватним покупцям. Географічно Юлія Устьян планує спочатку охопити Хмельницьку область, а потім — у міру зростання виробничих потужностей — розширювати ринок збуту. Крім того, в планах підприємиці розпочати вирощування австралійського рака, причому не лише закуповувати молодняк, а й організувати власне його розмноження прямо на фермі.

Висновок: акваферма як модель для наслідування

Досвід Юлії Устьян демонструє кілька важливих уроків для аграрного підприємництва. По-перше, державні грантові програми реально працюють і допомагають запустити нестандартні бізнес-ідеї. По-друге, нішеві продукти — такі як жива прісноводна креветка — можуть успішно конкурувати з імпортом завдяки якості та свіжості. По-третє, навіть складні технології аквакультури стають керованими, якщо підприємець глибоко розуміє процес.

Для фермерів, які шукають альтернативні напрями розвитку господарства, аквакультура заслуговує на увагу як перспективний сегмент із відносно низькою конкуренцією на вітчизняному ринку. Головне — ретельно вивчити технологію, правильно скласти бізнес-план і не зупинятися, якщо стартового гранту виявляється замало.

Першоджерело: AgroNews.